« Сбича мрій в Країне мрій | DoDж 2007 »
Київський концерт джазового фестивалю «Додж-2008» був схожий на класичне клубне шоу. Британські ветерани з Shakatak до опівночі розгойдували глядачів у віці за 30 і показували, що час над ними поки не владно.
З тих пір, як «Додж» став подією не тільки донецьким, але і київським, його візити в столицю носять характер точкових ударів. Президент фестивалю Олександр Сірий діє за ленінським принципом «краще менше, та краще». У Києві «Додж», на відміну від Донецька, займає лише один вечір, але такий, що пам’ятається довго.
Чого коштують тільки зухвала спроба шоу ManSound і ніби з джазових небес Маркус Міллер, що повалився.
Цього разу місцем став зал «Альта-експо», часом - пора близько до півночі, а головними героями - Shakatak. Апологети поп-джаза, що добули собі славу ще в початку 80-х, стали саундтреком не тільки до ще радянських ТБ-заставок, але і до життя покоління нинішніх 35-45-річних.
Формат Shakatak - не просто легкий, але і танцювальний, тому вибір залу, який виглядає оптимальним притулком для діджеїв і клабберов, не здивував. Хоча лисини на скромному за розмірами танцполе у котрий раз доводили, що гарцювати проти ночі в цьому світі більше всього схильні люди у віці 15-20 років, яких у сцени було небагато.
Зовні кістяк Shakatak виглядає зараз як компанія активних пенсіонерів - на зразок американських туристів-жівчиков.
Жінка з обличчям старіючої Фаїни Раневськой (Джіл Сеуорд - вокал, перкуссия), ставний маестро із звичками тапера-лабуха, якого Ширвіндт грав в «Вокзалі для двох» (Білл Шарп - клавішні), покемон-афроамеріканец, який не уміє не посміхатися (Джордж Андерсон - бас-гітара) і дідусь, дивлячись на яке, думаєш, що він ось-ось перетвориться на цівку піску (Роджер Оделл - барабани).
Були ще гітарист із зовнішністю молодшого наукового співробітника і блискуча бэк-вокалістка бальзаковського віку, але це, так би мовити, внештатникі.
Pages: 1 2
Tags: DoDж, вік, північ, пора, фестиваль, час, шоу
DoDж
Схожі записи
- На Сікти запрошуються тільки рокери (21.03.2009)... А тим часом українські музиканти вже давно можуть потіснити з вітчизняного музичного простору заїжджих гастролерів з ближнього зарубіжжя», - сказав «Дню» лідер групи «ВВ». Між іншим, сам Олег був одним з переможців першої «Червоної руті» в 1989 році в Чернівцях, що дала поштовх вітчизняній долі. Зараз з відомих рок-фестівалей можна назвати тільки декілька: «Рок- екзестенция» ...
- Пісні на ярмарку (30.03.2009)... Все це сказано до того, що фестиваль "Країна мрій" - пік сьогоднішніх творчих устремлінь і символ світоглядних позицій лідера ВВ. Це дводенний захід на Співецькому полі прийнято рахувати якимсь музичним open-air, таким парадом world music, але для його творця слово "етнічний" на постерах "Країни мрій" означає куди більше, ніж слово "міжнародний". Показово, що в програмі ...
- Мазепа-фест 2005 - Ющенко і Вертівшись дзигою лавок не ламають (11.04.2009)... Загалом, політичні пристрасті в місті вирують не гірше, ніж в Києві. Полтава в наш нинішній приїзд понад усе нагадувала все-таки Лондон: дощ, як з відра, туман, вітер... Але Співецьке поле імені М. Чурай до загальної радості знову заповнилося «під завязку». Музику як і раніше сприймали «на ура» без відмінності стилів - була б ...
- Острівний формат першої Січі (20.03.2009)... З численних заявок продюсери відібрали 44 - саме таку кількість колективів представляли регіони України на трьох сценах “Січі”, розділених по “тяжкості” музики. І як це ні парадоксально, за словами організаторів, більше всього пропозицій від груп поступили з начебто російськомовного Донбасу... На першому фестивалі іноземний гість був лише один - британська група “Карпатіана”. Ансамбль, до ...
- DoDж 2007 (02.04.2009)... «Do#Dж» давно став ознакою доброго смаку в музиці, тому що, покладаючись на свій бездоганний смак, організатори привозять до Донецька справжніх професіоналів і дійсно творчих і талановитих артистів зі всього світу. І не помиляються - глядачі, як завжди, в захваті. Седьмой по рахунку «Do#Dж» став живим віддзеркаленням музики, яка будить в нас бажання насолоджуватися ...
