Як це було

Author:  //  Category: Мазепафест

« Полтава стрясалася від Мазепи-фест   |   Фестиваль рок-русофобії або Мазепа-фест ненашими очима »


Набравшись оптимізму в чудовому барі «Полтав-пиво», ми двинули убік феста. Місце для дійства вибране досить симпатичне, тільки ось естрада, що обшарпалася, і неймовірна кількість міліції відразу нагадали совкові рок-фестівалі. Публіка була досить різношерста, проте переважали підлітки, музичні смаки яких близькі до панку і металу.
Як плюс я б відзначив раськрепошенность публіки, а ось як мінус досить низьку культуру і однобокість музичних смаків. Але про це пізніше, а зараз направимо свої погляди на сцену і подивимося, що там відбувається. На сцені харківський гурт «Ойра», який є тріо прекрасних дівчат. Стиль музики «Ойри» - етнічні наспіви під електронні ритми.
Враховуючи моду на подібну музику, думаю у групи велике майбутнє. Дві наступні групи, «Вікно» з Харкова і полтавські «Трансформер» не справили на мене належного враження. «Мало грати хорошу музику, потрібно грати її з відчуттям» - подумав я, і тут же мої слова підтвердилися. На сцені з’явилася група, яка, на думку багатьох, стала відкриттям вестіваля, - «Царство Небесне» із Стаханова.
«Стахановці» грали щось типу етно-ська, але робили це з таким запалом і завзяттям, що ноги самі пускалися в танок. Дуже запам’ятався тромбоніст команди, який в проміжках між грою виробляв незвичайні піруети. Далі на сцені з’явилася група «Воанергес», класичні представники християнської долі. «Воанергес» змінив Тарас Компаніченко, один з найвідоміших українських бандуристів.
Тарас настільки майстрово підходить до техніки виконання кобзарських балад, що, слухаючи його, вмить в думках повертаєшся в героїчне козацкоє минуле України. Що мене здивувало, так це те, що хоч публіка була вже досить підхмелена і розпалена, але Тараса прийняли дуже добре. Видно, гени розбурхалися.


Tags: , , , , , ,

Мазепафест


Схожі записи